Гасова лампа

У 1700-х роках відкриття вугільного газу призвело до появи газового освітлення, яке стало популярним методом освітлення вулиць та будівель.

Початок 1800-х років приніс ще один прорив: дугову лампу, винайдену Гемфрі Деві. Деві виявив, що коли електричний струм проходить між двома вугільними електродами, він створює яскраву, стійку «дугу» світла. Незважаючи на це нововведення, олійні лампи залишалися широко використовуваними, але вони мали свої недоліки. Олія могла бризкати на перехожих, забруднюючи одяг або навіть спричиняючи опіки, що спонукало до пошуку безпечнішої та ефективнішої альтернативи.

Ці пошуки призвели до великого прориву в 1853 році, коли два фармацевти — Ян Зе та Ігнацій Лукасевич — виявили, що гас можна використовувати як надійне паливо для освітлення. Працюючи поблизу аптеки «Під золотою зіркою» у Львові, Україна, вони розробили гасову лампу, яка горіла яскравіше, чистіше та доступніше за ціною, ніж нафта. Пізніше того ж року вони отримали патент на свій винахід.

Сьогодні Львів з гордістю вшановує їхній внесок рестораном-музеєм, присвяченим гасовій лампі. Тут зберігається друга за величиною колекція гасових ламп у Європі, що відзначає інновацію, яка допомогла освітити світ, перш ніж лампочка Едісона змінила його назавжди.